Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
надибати
I над`ибатидив. надибати.
II надиб`ати
-аю, -аєш і надибувати, -ую, -уєш, недок. , надибати, -аю, -аєш, док. , розм.
1》 перех. Зустрічати на шляху, дорогою кого-, що-небудь.
2》 перех. Знаходити, виявляти кого-, що-небудь; відшукувати.
|| неперех. , на кого – що. Випадково наражатися на щось: натрапляти.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: надибати


матиме такий вигляд: Що таке надибати