надвірний
-а, -е.1》 Розміщений у межах двору, садиби.
2》 Який міститься із зовнішнього боку, виходить назовні.
|| Який виходить у двір.
|| Який міститься, існує поза приміщенням.
3》 Який службою, перебуванням зв'язаний з двором (у 3 знач. ), має відношення до нього.
|| у знач. ім. надвірні, -них, мн. Ті, хто службою, перебуванням зв'язані з двором (у 3 знач. ), мають відношення до нього.
Надвірний радник — у дореволюційній Росії – особа, що мала цивільний чин 7-го класу.
Надвірні козаки — феодально залежні селяни, які служили в збройних загонах польських і українських магнатів в Україні в 16-18 ст.; джури.