Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
нагонич
-а, ч. Учасник облави, який гонить звіра чи птаха на мисливця; гучок.
-а, ч. Учасник облави, який гонить звіра чи птаха на мисливця; гучок.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: нагонич
матиме такий вигляд: Що таке нагонич
матиме такий вигляд: нагонич
матиме такий вигляд: Що таке нагонич