Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
наголовач
-а, ч. 1》 Круговий ремінь вуздечки, що йде від вудил поза вуха.
2》 діал. Наголовок (у 1 знач. ).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: наголовач


матиме такий вигляд: Що таке наголовач