Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
наголінник
-а, ч. Частина металевої збруї, що накладалася на голінку.
|| Все, що накладалось, одягалось на голінку.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: наголінник


матиме такий вигляд: Що таке наголінник