навушник
-а, ч. 1》 перев. мн. навушники. Частина головного убору, яка закриває вуха.
|| Спеціальне пристосування, що прикриває вуха від морозу, вітру.
2》 перев. мн. Пристрій для слухання звукопередач, що прикладається до вух або надівається на них.
3》 Частина вуздечки, що міститься поза вухами коня.
4》 розм. Той, хто доносить або любить доносити.