наводити
I навод`ити-воджу, -водиш, док. , розм.
Народити в якій-небудь кількості.
II нав`одити
-джу, -диш, недок. , навести, -еду, -едеш; мин. ч. навів, навела, навело; док. , перех.
1》 Указувати шлях, приводити когось куди-небудь. Наводити на слід. Наводити мости.
2》 Націлюючись, спрямовувати щось на кого-, що-небудь. Наводити критику.
3》 Повідомляти, подавати щось (цитати, слова, цифри і т. ін.) для підкріплення своєї думки.
4》 перен. Спрямовувати, скеровувати кого-небудь на щось. Наводити на гріх. Наводити на розум.
5》 перен. Наштовхувати, навертати на здогад, думку, розмову і т. ін.; сприяти виникненню у кого-небудь думки, ідеї, мрії і т. ін.
6》 перен. Викликати якісь почуття (журбу, страх і т. ін.).
7》 розм. Народжувати в якій-небудь кількості.
8》 розм. Приводити у великій кількості.
9》 Наносити туш, чорнило, фарбу і т. ін. на поверхню чого-небудь. Навести брови.
10》 Приводити що-небудь до певного стану, надавати чомусь певного вигляду, певної якості і т. ін.
11》 Споруджувати, устатковувати (міст, переправу і т. ін.).
12》 діал. Наколочувати у великій кількості.