Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
навідник
-а, ч. 1》 Боєць, який наводить гармату, кулемет і т. ін. на ціль.
2》 Робітник, який займається наведенням чого-небудь.
3》 Той, хто наводить кого-небудь на щось. Навідник банди.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: навідник


матиме такий вигляд: Що таке навідник