Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
навичка
-и, ж. Схильність чи потреба діяти, вести себе певним чином; звичка.
|| Уміння, набуте вправами, досвідом; навик.
|| Вміння вирішувати той чи інший вид завдання, доведене до автоматизму.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: навичка


матиме такий вигляд: Що таке навичка