Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
наверху
присл. 1》 У верхній частині чого-небудь.
|| На поверхні чого-небудь.
|| На верхньому поверсі будинку.
|| перен. , розм. В організації, що стоїть вище в ієрархії.
2》 розм. Вгорі, у височині.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: наверху


матиме такий вигляд: Що таке наверху