Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
наверх
присл. 1》 На верхню частину чого-небудь, у бік до верхньої частини чого-небудь; прот. наниз.
|| На поверхню чого-небудь.
|| На верхній (зовнішній) бік чого-небудь.
|| На верхній поверх будинку.
2》 У протилежному напрямку від землі; угору.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: наверх


матиме такий вигляд: Що таке наверх