набухати
I наб`ухати-аю, -аєш, док. , перех. , розм.
1》 Накласти, накидати, налити і т. ін. багато чого-небудь.
2》 Набити кого-небудь, нанести удари комусь. Набухали кулаками по спині.
II набух`ати
-ає, недок. , набухнути, -не; мин. ч. набух, -ла, -ло; док.
1》 Збільшуватися в об'ємі, розпухати (від припливу крові, молока і т. ін.).
2》 Збільшуватися від наповнення у процесі росту соками, поживними речовинами.
3》 Насичуючись вологою, розширюватися, збільшуватися в об'ємі.
4》 перен. Переповнюватися чим-небудь.