Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
набундючений
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до набундючити.
|| у знач. прикм. Надутий, з розпущеними крилами.
2》 перен. Зарозумілий, пихатий.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: набундючений


матиме такий вигляд: Що таке набундючений