Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
набридати
-аю, -аєш, недок. , набриднути, -ну, -неш; мин. ч. набрид, -ла, -ло; док. Ставати неприємним, нудним через одноманітність, часту повторюваність; надокучати.
|| безос.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: набридати


матиме такий вигляд: Що таке набридати