Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
наболілий
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до наболіти.
2》 у знач. прикм. , перев. зі сл. серце, душа і т. ін. Який багато пережив, зазнав горя.
3》 у знач. прикм. , перен. Давно назрілий, який вимагає невідкладного розв'язання.
|| Який давно непокоїть, хвилює, вражає.
|| у знач. ім. наболіле, -лого, с. Те, що найбільше непокоїть, хвилює, вражає.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: наболілий


матиме такий вигляд: Що таке наболілий