набігати
I наб`ігати-аю, -аєш, док. , перех. , розм.
Багато бігаючи, дістати що-небудь або зазнати чогось.
|| Завагітніти (про неодружену жінку).
II набіг`ати
-аю, -аєш, недок. , набігти, -біжу, -біжиш; мин. ч. набіг, -ла, -ло; док.
1》 Наскакувати, натикатися з розбігу, з розгону на кого-, що-небудь.
|| Швидко насуваючись, покривати, закривати собою (про хвилі, хмари і т. ін.).
|| Швидко виникати, починатися, налітати (про бурю, вітер і т. ін.).
|| перен. Виявлятися назовні, ставати видимими (про душевні переживання, фізичні відчуття).
|| перен. Появлятися раптово (про спомини, думки і т. ін.).
2》 Виступати, появлятися (про зморшки, сльози, усмішку і т. ін.).
3》 Скупчуватися, збиратися в одному місці (про людей).
4》 розм. Біжучи, збиратися (про рідину).
|| перен. Діставатися, перепадати (про гроші, проценти).
5》 Учиняти набіг (набіги); нападати, наскакувати.
6》 розм. Несподівано натрапляти на когось, щось, виявляти, зустрічати кого-, що-небудь.
7》 тільки док. , перех. Захопити кого-, що-небудь, наскочити на когось, щось.
8》 Щільно підходити до чого-небудь, досягати чогось.
|| Сповнюватися, наступати (про роки).
9》 розм. Вискакувати, появлятися, сідати (про болячки, ґулі і т. ін.).
10》 розм. Надходити, наставати (про свята, дні і т. ін.).