Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
набавляти
-яю, -яєш, недок. , набавити, -влю, -виш; мн. набавлять; док. , перех. і без додатка.Збільшувати що-небудь за рахунок прибавки (перев. про ціну, плату і т. ін.).
|| Збільшувати силу, ступінь, інтенсивність і т. ін. чого-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: набавляти


матиме такий вигляд: Що таке набавляти