Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
на
I прийм. Уживається із знах. і місц. відмінками. Сполучення з прийм. на виражають: Просторові відношення:1》 із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета: а) на якого з метою розміщення спрямовується дія (знах. в. ); б) на якому розташовується, міститься хто-, що-небудь (місц. в. ).
|| із знах. в. Уживається для позначення предмета, який служить опорою для кого-небудь.
|| із знах. в. Уживається для позначення предмета, на якого спрямовується дія з іншого об'єкта.
|| із знах. і місц. в. Уживається для позначення особи, предмета: а) на яких щось надягається, накладається і т. ін. (знах. в. ); б) які одягнені у щось, покриті чим-небудь (місц. в. ).
|| із знах. в. Уживається для позначення предмета, який ніби є центром якої-небудь особливості, стану і на якого спрямована дія.
2》 із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета, місця, простору: а) у межі яких спрямована дія (знах. в. ); б) у межах яких відбувається дія (уживається паралельно з прийм. "в", діал. – замість прийм. ; в) (місц. в. ).
|| із знах. в. Уживається для позначення місця, простору, що є кінцевим пунктом руху.
|| із знах. в. Уживається для позначення напряму руху або якої-небудь іншої дії.
|| із знах. в. Уживається для позначення предмета, що є орієнтиром у визначенні руху (з відтінком об'єктних відношень).
|| із знах. і місц. в. Уживається для позначення місця, сфери діяльності або заняття: а) куди спрямована дія (знах. в. ); б) де відбувається дія (місц. в. ).
|| із знах. в. Уживається для позначення предмета, до якого обернений або на якого спрямований інший предмет.
|| із знах. в. Уживається для позначення предмета, з яким стикаються або до якого наближаються під час руху.
3》 з місц. в. Уживається для позначення місця, на якому перебуває предмет, відбувається дія або на яке поширюється певний стан.
|| Уживається для позначення географічних понять, де відбувається яка-небудь дія, поширюється певний стан.
|| Уживається для позначення об'єкта, який змінює свій зовнішній вигляд.
|| Уживається для позначення предмета, в межах якого ніби проявляється той чи інший душевний стан.
|| Уживається при іменниках, які уточнюють, конкретизують місце перебігу дії.
|| Уживається для позначення предмета, на якому є якесь зображення.
|| Уживається для позначення ситуації, середовища, де відбувається дія.
4》 з місц. в. Указує на знаряддя дії.
5》 з місц. в. Уживається для позначення місця покарання людини.
6》 з місц. в. Уживається для позначення предмета, на якому щось тримається, який є опорою для чого-небудь.
7》 з місц. в. Уживається для позначення тла, на якому хто-, що-небудь вирізняється.
8》 з місц. в. Уживається для позначення меж поширення чиєї-небудь дії. Часові відношення:
9》 із знах. в. Уживається для позначення часу, коли відбувається якась дія.
|| Уживається для позначення строку, що на нього поширюється результат певної дії.
|| Уживається для позначення часу, строку, що настає після чого-небудь.
|| із знах. і місц. в. Уживається для позначення періоду чийого-небудь життя після зрілості.
|| із знах. і місц. в. Уживається для позначення конкретно не визначеного відтинка часу (перев. у сталих словосполученнях).
|| з місц. в. Уживається для позначення відтинка часу, в межах якого щось відбувається.
10》 з місц. в. , розм. Уживається для позначення відтинка часу, протягом якого відбувається дія (уживається паралельно з прийм. "в"). Обставинні відношення:
11》 із знах. і місц. в. Уживається для позначення способу дії, особливостей її перебігу.
|| з місц. в. Уживається для позначення засобу пересування.
|| з місц. в. Уживається для позначення мови як засобу спілкування між людьми.
12》 із знах. і місц. в. Уживається для позначення умов, обставин: а) що викликають якусь дію (знах. в. ); б) що супроводжують дію, пов'язані з нею (місц. в. ).
13》 із знах. і місц. в. Уживається для увиразнення характеру, способу дії предмета (перев. у порівняльних словосполученнях).
14》 з місц. в. Уживається для позначення стану або становища, у якому хтось перебуває.
15》 з місц. в. Уживається в прислівникових словосполученнях, вказуючи на супровідні обставини дії.
16》 з місц. в. Вказує на обмеження асортименту вживаної їжі.
17》 з місц. в. Уживається з назвою ознаки, за допомогою якої визначається якість якого-небудь предмета (уживається паралельно до синтаксичних конструкцій з "на + знах. в.").
18》 із знах. в. Уживається для позначення оцінки якоїсь дії, стану. Відношення мети:
19》 із знах. в. Уживається для позначення мети, з якою відбувається дія.
|| Вказує на емоційну оцінку якоїсь дії, явища.
|| Вказує на призначення особи або предмета.
|| Вказує на конкретне призначення якоїсь дії.
|| Вказує на виявлення глибокої пошани до кого-небудь, відданості якійсь справі (значення прийменника на близьке до значення прийменника "в").
|| Уживається для позначення заперечення чого-небудь перед сл. чорт, біс, дідько і т. ін. (у знач. навіщо, для чого).
|| Уживається для позначення предмета, для якого щось призначається. Причинні відношення:
20》 із знах. в. Вказує на причину дії чи підставу для неї.
|| Вказує на привід до чого-небудь. Об'єктні відношення:
21》 із знах. в. Уживається для позначення особи чи предмета, які зумовлюють якусь дію (стан) або стосовно до яких ця дія (стан) виявляється.
22》 із знах. в. Уживається для позначення осіб, предметів, явищ, з якими пов'язані якісь сподівання.
23》 із знах. в. Уживається для позначення подібності суб'єкта й об'єкта між собою або відсутності ознак подібності в одного з них (перев. з сл. походити, скидатися, похожий, схожий).
24》 із знах. в. Уживається для позначення об'єкта, на якого спрямована дія для оволодіння ним.
25》 із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета, за допомогою якого відбувається дія.
|| із знах. в. Уживається для позначення предмета, що є засобом для здійснення чого-небудь.
26》 з місц. в. Уживається для позначення особи, предмета, за якими хто-, що-небудь значиться або які несуть певну відповідальність за когось, щось.
27》 з місц. в. Уживається для позначення особи, предмета, на яких хтось спрямовує свій гнів, своє роздратування.
28》 з місц. в. Уживається для позначення предмета, що становить інтерес для кого-небудь.
29》 з місц. в. Уживається з назвою особи, з якою хто-небудь вступає в певні стосунки.
30》 із знах. в. Уживається для позначення предмета, особи, колективу і т. ін., в інтересах яких щось відбувається.
31》 із знах. в. Уживається для позначення професії, посади, звання, що їх хто-небудь здобуває, дістає і т. ін.
32》 із знах. в. Уживається для позначення предмета, на якого що-небудь обмінюється, змінюється чи переходить. Означальні відношення:
33》 із знах. в. Указує на якісну характеристику суб'єкта чи об'єкта.
|| Указує на стан чийого-небудь здоров'я (перев. після прикм. слабий, хворий).
34》 з місц. в. Уживається для позначення предмета, за допомогою якого виготовляється чи виробляється що-небудь.
35》 з місц. в. Уживається для позначення речовини або матеріалу, з якого виготовлено предмет або його частину.
36》 із знах. в. Уживається із вставними словами, що виражають ставлення до висловленого в реченні (на жаль, на гріх, на щастя, на лихо і т. ін.) або вказують, кому належить висловлена думка. Кількісно-означальні відношення:
37》 із знах. в. Указує на міру, кількість, що визначають межі чого-небудь.
|| Уживається для позначення частотності якої-небудь дії.
|| Уживається для позначення кількості складових частин предмета.
|| Уживається для позначення повноти виявлення дії або властивості певного предмета (у спол. із сл. весь, цілий і т. ін.).
38》 з місц. в. Указує на кількість, рівень, віддалення, в межах яких відбувається що-небудь.
39》 із знах. в. Указує на кількісну зміну чого-небудь унаслідок певної дії.
|| Указує на кількісну різницю (з відтінком порівняння, зіставлення).
40》 з місц. в. , розм. Указує на численну кількість, множинність кого-, чого-небудь.
II част. , розм.
Уживається в значенні, близькому до бери, візьми.
|| Даю.
III виг.
Уживається для вираження подиву; ну, ого.
IV виг.
Уживається для підкликання собаки.
|| із знах. в. Уживається для позначення предмета, який служить опорою для кого-небудь.
|| із знах. в. Уживається для позначення предмета, на якого спрямовується дія з іншого об'єкта.
|| із знах. і місц. в. Уживається для позначення особи, предмета: а) на яких щось надягається, накладається і т. ін. (знах. в. ); б) які одягнені у щось, покриті чим-небудь (місц. в. ).
|| із знах. в. Уживається для позначення предмета, який ніби є центром якої-небудь особливості, стану і на якого спрямована дія.
2》 із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета, місця, простору: а) у межі яких спрямована дія (знах. в. ); б) у межах яких відбувається дія (уживається паралельно з прийм. "в", діал. – замість прийм. ; в) (місц. в. ).
|| із знах. в. Уживається для позначення місця, простору, що є кінцевим пунктом руху.
|| із знах. в. Уживається для позначення напряму руху або якої-небудь іншої дії.
|| із знах. в. Уживається для позначення предмета, що є орієнтиром у визначенні руху (з відтінком об'єктних відношень).
|| із знах. і місц. в. Уживається для позначення місця, сфери діяльності або заняття: а) куди спрямована дія (знах. в. ); б) де відбувається дія (місц. в. ).
|| із знах. в. Уживається для позначення предмета, до якого обернений або на якого спрямований інший предмет.
|| із знах. в. Уживається для позначення предмета, з яким стикаються або до якого наближаються під час руху.
3》 з місц. в. Уживається для позначення місця, на якому перебуває предмет, відбувається дія або на яке поширюється певний стан.
|| Уживається для позначення географічних понять, де відбувається яка-небудь дія, поширюється певний стан.
|| Уживається для позначення об'єкта, який змінює свій зовнішній вигляд.
|| Уживається для позначення предмета, в межах якого ніби проявляється той чи інший душевний стан.
|| Уживається при іменниках, які уточнюють, конкретизують місце перебігу дії.
|| Уживається для позначення предмета, на якому є якесь зображення.
|| Уживається для позначення ситуації, середовища, де відбувається дія.
4》 з місц. в. Указує на знаряддя дії.
5》 з місц. в. Уживається для позначення місця покарання людини.
6》 з місц. в. Уживається для позначення предмета, на якому щось тримається, який є опорою для чого-небудь.
7》 з місц. в. Уживається для позначення тла, на якому хто-, що-небудь вирізняється.
8》 з місц. в. Уживається для позначення меж поширення чиєї-небудь дії. Часові відношення:
9》 із знах. в. Уживається для позначення часу, коли відбувається якась дія.
|| Уживається для позначення строку, що на нього поширюється результат певної дії.
|| Уживається для позначення часу, строку, що настає після чого-небудь.
|| із знах. і місц. в. Уживається для позначення періоду чийого-небудь життя після зрілості.
|| із знах. і місц. в. Уживається для позначення конкретно не визначеного відтинка часу (перев. у сталих словосполученнях).
|| з місц. в. Уживається для позначення відтинка часу, в межах якого щось відбувається.
10》 з місц. в. , розм. Уживається для позначення відтинка часу, протягом якого відбувається дія (уживається паралельно з прийм. "в"). Обставинні відношення:
11》 із знах. і місц. в. Уживається для позначення способу дії, особливостей її перебігу.
|| з місц. в. Уживається для позначення засобу пересування.
|| з місц. в. Уживається для позначення мови як засобу спілкування між людьми.
12》 із знах. і місц. в. Уживається для позначення умов, обставин: а) що викликають якусь дію (знах. в. ); б) що супроводжують дію, пов'язані з нею (місц. в. ).
13》 із знах. і місц. в. Уживається для увиразнення характеру, способу дії предмета (перев. у порівняльних словосполученнях).
14》 з місц. в. Уживається для позначення стану або становища, у якому хтось перебуває.
15》 з місц. в. Уживається в прислівникових словосполученнях, вказуючи на супровідні обставини дії.
16》 з місц. в. Вказує на обмеження асортименту вживаної їжі.
17》 з місц. в. Уживається з назвою ознаки, за допомогою якої визначається якість якого-небудь предмета (уживається паралельно до синтаксичних конструкцій з "на + знах. в.").
18》 із знах. в. Уживається для позначення оцінки якоїсь дії, стану. Відношення мети:
19》 із знах. в. Уживається для позначення мети, з якою відбувається дія.
|| Вказує на емоційну оцінку якоїсь дії, явища.
|| Вказує на призначення особи або предмета.
|| Вказує на конкретне призначення якоїсь дії.
|| Вказує на виявлення глибокої пошани до кого-небудь, відданості якійсь справі (значення прийменника на близьке до значення прийменника "в").
|| Уживається для позначення заперечення чого-небудь перед сл. чорт, біс, дідько і т. ін. (у знач. навіщо, для чого).
|| Уживається для позначення предмета, для якого щось призначається. Причинні відношення:
20》 із знах. в. Вказує на причину дії чи підставу для неї.
|| Вказує на привід до чого-небудь. Об'єктні відношення:
21》 із знах. в. Уживається для позначення особи чи предмета, які зумовлюють якусь дію (стан) або стосовно до яких ця дія (стан) виявляється.
22》 із знах. в. Уживається для позначення осіб, предметів, явищ, з якими пов'язані якісь сподівання.
23》 із знах. в. Уживається для позначення подібності суб'єкта й об'єкта між собою або відсутності ознак подібності в одного з них (перев. з сл. походити, скидатися, похожий, схожий).
24》 із знах. в. Уживається для позначення об'єкта, на якого спрямована дія для оволодіння ним.
25》 із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета, за допомогою якого відбувається дія.
|| із знах. в. Уживається для позначення предмета, що є засобом для здійснення чого-небудь.
26》 з місц. в. Уживається для позначення особи, предмета, за якими хто-, що-небудь значиться або які несуть певну відповідальність за когось, щось.
27》 з місц. в. Уживається для позначення особи, предмета, на яких хтось спрямовує свій гнів, своє роздратування.
28》 з місц. в. Уживається для позначення предмета, що становить інтерес для кого-небудь.
29》 з місц. в. Уживається з назвою особи, з якою хто-небудь вступає в певні стосунки.
30》 із знах. в. Уживається для позначення предмета, особи, колективу і т. ін., в інтересах яких щось відбувається.
31》 із знах. в. Уживається для позначення професії, посади, звання, що їх хто-небудь здобуває, дістає і т. ін.
32》 із знах. в. Уживається для позначення предмета, на якого що-небудь обмінюється, змінюється чи переходить. Означальні відношення:
33》 із знах. в. Указує на якісну характеристику суб'єкта чи об'єкта.
|| Указує на стан чийого-небудь здоров'я (перев. після прикм. слабий, хворий).
34》 з місц. в. Уживається для позначення предмета, за допомогою якого виготовляється чи виробляється що-небудь.
35》 з місц. в. Уживається для позначення речовини або матеріалу, з якого виготовлено предмет або його частину.
36》 із знах. в. Уживається із вставними словами, що виражають ставлення до висловленого в реченні (на жаль, на гріх, на щастя, на лихо і т. ін.) або вказують, кому належить висловлена думка. Кількісно-означальні відношення:
37》 із знах. в. Указує на міру, кількість, що визначають межі чого-небудь.
|| Уживається для позначення частотності якої-небудь дії.
|| Уживається для позначення кількості складових частин предмета.
|| Уживається для позначення повноти виявлення дії або властивості певного предмета (у спол. із сл. весь, цілий і т. ін.).
38》 з місц. в. Указує на кількість, рівень, віддалення, в межах яких відбувається що-небудь.
39》 із знах. в. Указує на кількісну зміну чого-небудь унаслідок певної дії.
|| Указує на кількісну різницю (з відтінком порівняння, зіставлення).
40》 з місц. в. , розм. Указує на численну кількість, множинність кого-, чого-небудь.
II част. , розм.
Уживається в значенні, близькому до бери, візьми.
|| Даю.
III виг.
Уживається для вираження подиву; ну, ого.
IV виг.
Уживається для підкликання собаки.