Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
мотика
-и, ж. 1》 Найдавніше ручне знаряддя для обробітку ґрунту під посів у вигляді палиці, зазвичай із кам'яним або металевим клинком.
2》 с. г. Те саме, що сапа; копаниця (у 1 знач. ). Ротаційна мотика.
3》 Те саме, що кирка.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: мотика


матиме такий вигляд: Що таке мотика