Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
морг
I -у, ч. Будівля, приміщення для трупів; трупарня, покійницька.
II -а, ч. , заст.
У Польщі, Литві та на загарбаних ними українських землях у 16-18 ст., а в Західній Україні – до 1939 р. – міра землі, що дорівнювала 0,56 га.
III розм.
Уживається як присудок за знач. моргнути.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: морг


матиме такий вигляд: Що таке морг