монополія
-ї, ж. 1》 без додатка і чого, на що, у чому. Виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т. ін.
|| Зосередження будь-чого в розпорядженні держави, однієї організації, фірми, особи і т. ін.
2》 перен. Виключне право на що-небудь; перевага, панування в певній галузі.
Банківська монополія — найбільші банки та їх об'єднання, що панують у проведенні банківських операцій.
Валютна монополія — виключне право держави на здійснення операцій з валютними цінностями та на управління державними золотовалютними запасами.
Відкрита монополія — монополія, яка є єдиним продавцем на ринку якого-небудь продукту, але не має спеціального захисту від конкуренції у вигляді, напр., патенту.
Державна фіскальна монополія — джерело державних доходів, пов'язане з монополією держави на виробництво і реалізацію товарів масового споживання; запроваджується для поповнення доходів державної скарбниці.
Чиста монополія — ситуація на конкретному товарному ринку, де виступає тільки один продавець.
3》 Велике об'єднання, що виникло на ґрунті концентрації виробництва й капіталу з метою встановлення панування в певній галузі господарства та одержання максимальних прибутків.
4》 заст. , розм. Те саме, що монополька 1).