моніторинг
-у, ч. Безперервне стеження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату, а також прогнозування та запобігання критичним ситуаціям. Моніторинг якості навчання.
Базовий моніторинг — система стеження за станом природних явищ та прогнозування їх можливих змін без урахування регіональних антропогенних впливів.
Біологічний моніторинг — контроль за станом організму.
Екологічний моніторинг — комплексна підсистема моніторингу біосфери.
Моніторинг земель — система спостереження за станом земельного фонду з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.