Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л [М] Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
монастирський
-а, -е.Прикм. до монастир; належний йому. Монастирська земля.
|| Власт. монастиреві. Монастирське життя.
Монастирський наказ — центральна державна установа в Росії в 1650-1725 рр., яка відала адміністративно-фінансовими та судовими питаннями церковного управління.
Монастирські селяни — категорія феодально-залежних селян в Росії з 11 ст. до середини 18 ст.; належали монастирям.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: монастирський


матиме такий вигляд: Що таке монастирський