Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
молодчик
-а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до молодець 1).
2》 розм. Людина, моральний склад якої заслуговує на осуд.
|| перев. мн. Чий-небудь поплічник, виконавець чиєїсь волі.
-а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до молодець 1).
2》 розм. Людина, моральний склад якої заслуговує на осуд.
|| перев. мн. Чий-небудь поплічник, виконавець чиєїсь волі.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: молодчик
матиме такий вигляд: Що таке молодчик
матиме такий вигляд: молодчик
матиме такий вигляд: Що таке молодчик