Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л [М] Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
молодик
I -а, ч. Народна назва однієї з фаз Місяця, коли його освітлена частина має вигляд вузького серпа.
II -а, ч.
1》 Молода неодружена людина; парубок.
2》 Наречений.
3》 Помічник, учень на Запорізькій Січі в 17-18 ст.
|| Підмайстер у ремісничих цехах за тих часів.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: молодик


матиме такий вигляд: Що таке молодик