мозоля
-і, ж. і мозоль, -я, ч. 1》 Розрощення у тварин і людини рогового шару шкіри (перев. на руках і ногах) у місцях, що зазнають тривалого тиснення або тертя.
2》 перен. Тяжка праця.
3》 Кістковий наріст на тому місці, де кістка зрослася після перелому або іншого ушкодження.
Кісткова мозоля — ділянка кісткової тканини, яка утворюється на місці пошкодження кістки та з'єднує її уламки.
Мозоля серця — великий рубець серця, який спостерігається при постінфарктному кардіосклерозі.