могти
можу, можеш, недок. , з інфін. , який іноді випускається,1》 Бути в змозі, в силі що-небудь робити.
|| Мати можливість що-небудь робити.
|| Бути здатним; уміти.
2》 Означає можливість дії, вираженої інфінітивом.
|| У питальних і спонукальних реченнях уживається у знач. слів можна, дозволяється.
Не може бути виг. — уживається для вираження недовіри, сумніву.
3》 тільки 3 ос. одн. , у знач. вставн. сл. Уживається для вираження припущення.