Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
місництво
-а, с. 1》 іст. У давній Русі порядок заміщення державних посад боярами залежно від знатності роду, його походження й службового становища предків.
2》 Додержання вузькомісцевих інтересів на шкоду загальній справі, справі держави.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: місництво


матиме такий вигляд: Що таке місництво