мій
моя, моє.1》 Займ. присв. до "я".
|| Який перебуває в користуванні того, хто говорить, є його власністю.
|| Який виходить від мене; зроблений, створений, сказаний і т. ін. мною.
|| Такий, як у мене, власт. мені.
|| Який призначається мені.
|| Стос. до мене як до члена якогось колективу, до якого я належу.
|| у знач. ім. моє, мого, с. Те, що належить мені.
2》 Який перебуває у родинних або дружніх, близьких стосунках зі мною.
|| Який поділяє погляди, уподобання, смаки; близький мені, належить до того самого середовища, що і я.
|| Той, до кого приязно звертаються, про кого йде мова.
|| Уживається з називанням героїв, дійових осіб – для увиразнення інтимного тону.
|| заст. Уживається з традиційним звертанням до Бога.
3》 у знач. ім. мій, мого, ч. ; моя, моєї, ж. , розм. Чоловік; дружина.
|| у знач. ім. мої, моїх, мн. Родичі або близькі мені люди.