Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
мідь
-і, ж. 1》 Проста речовина хімічного елемента Купруму. В'язкий і ковкий метал червонуватого кольору, що його використовують в електротехніці, радіоелектроніці, хімічному машинобудуванні, для виготовлення художніх виробів тощо.
|| перен. Про колір, який нагадує цей метал.
|| перен. Про звуки, що нагадують дзвін цього металу або є звучанням інструментів, вигот. із цього металу.
2》 Виріб чи вироби з цього металу.
|| Духовий оркестр.
3》 Мідні монети.
-і, ж. 1》 Проста речовина хімічного елемента Купруму. В'язкий і ковкий метал червонуватого кольору, що його використовують в електротехніці, радіоелектроніці, хімічному машинобудуванні, для виготовлення художніх виробів тощо.
|| перен. Про колір, який нагадує цей метал.
|| перен. Про звуки, що нагадують дзвін цього металу або є звучанням інструментів, вигот. із цього металу.
2》 Виріб чи вироби з цього металу.
|| Духовий оркестр.
3》 Мідні монети.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: мідь
матиме такий вигляд: Що таке мідь
матиме такий вигляд: мідь
матиме такий вигляд: Що таке мідь