Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
мирний
I мирн`ий-а, -е, діал.
Який мирить.
|| у знач. ім. мирна, -ної, ж. , діал. Домовленість про припинення ворожнечі.
II м`ирний
-а, -е.
1》 Прикм. до мир I 2).
|| Який відбувається в умовах миру, не порушується війною.
|| Який діє або використовується в умовах миру, служить справі миру.
|| Пов'язаний з укладенням договору про мир.
Мирний договір — міжнародна угода, договір, на підставі якого припиняється стан війни.
2》 Позбавлений ворожих намірів; який провадить політику миру. Мирна держава.
|| Який спирається на політику миру.
|| Який виключає насильство.
|| Який не бере безпосередньої участі у воєнних діях: цивільний.
|| Який належить цивільному населенню.
3》 Схильний до злагоди, дружніх відносин; миролюбний, сумирний.
|| Який виражає злагоду, дружні відносини, миролюбство.
|| Оснований на згоді, дружньому ставленні; дружній.
4》 Який нічим не порушується, не переривається; спокійний, тихий.
|| Позбавлений тривоги, неприємних переживань.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: мирний


матиме такий вигляд: Що таке мирний