Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л [М] Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
мирити
мирю, мириш, недок. , перех. 1》 кого з ким і без додатка. Відновлювати, встановлювати мирні стосунки між ким-небудь.
2》 з ким – чим. Примушувати терпимо ставитися до кого-, чого-небудь, примиряти з кимсь, чимось.
Не мирити — мати не дуже добрі стосунки з ким-небудь; сваритися.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: мирити


матиме такий вигляд: Що таке мирити