минати
-аю, -аєш, недок. , минути, -ну, -неш, док. 1》 перех. і без додатка. Пересуваючись вперед, залишати кого-, що-небудь позаду, осторонь; поминати, проминати.
|| тільки 3 ос. , перех. Пролягати, протікати недалеко від чого-небудь (про шлях, річку і т. ін.).
|| тільки недок. , 3 ос. , без додатка. Проноситись у полі зору того, хто їде, біжить або йде мимо, і залишатися позаду.
2》 перех. Їхати, іти, не зупиняючись, не звертаючи уваги; обминати (див. обминати I 1)).
|| перен. , перев. із запереч. част. не. Обминати своєю увагою, не згадувати в розмові.
|| перен. Залишати поза увагою; пропускати.
|| перен. Уникати чого-небудь (часто тяжкого, неприємного).
|| тільки 3 ос. Не зачіпати, обходити кого-небудь (про тяжкі випробування, переживання). Не минати нагоди.
3》 тільки 3 ос. , неперех. , без додатка і кому. Проходити, завершуватися (про час, життя, його періоди, якісь події тощо).
|| безос.
|| Зникати, слабшати (про почуття, настрій і т. ін.).
|| перен. Проходити безслідно, без наслідків (перев. поганих); безкарно.
|| безос. Не минати марно.
4》 тільки недок. , неперех. Наближатися до кінця, закінчуватися (про відтинок часу).
|| безос.
5》 неперех. , кому. Сповнюватися (про досягнення кимось певного віку).
|| безос.