мимо
I присл. 1》 Минаючи кого-, що-небудь.
2》 Не зачіпаючи, не потрапляючи в ціль; стороною.
3》 Недалеко від кого-, чого-небудь; поблизу когось, чогось (іти, їхати і т. ін.).
II прийм. з род. в.
1》 Уживається на позначення особи, предмета, повз які хто-небудь проходить, пробігає і т. ін.
2》 Уживається на позначення особи, предмета, в які не вцілює щось.
3》 Уживається на позначення особи, предмета, поблизу яких щось відбувається.
4》 діал. Уживається на позначення того, що є причиною, незважаючи на яку щось відбувається. Мимо своєї волі.