милувати
I милув`ати-ую, -уєш, недок. , перех. і без додатка.
1》 нар.-поет. , розм. Пестити кого-небудь, виявляючи свою прихильність, ніжність; голубити (у 1 знач. ).
2》 Бути джерелом приємних почуттів, бути приємним для кого-небудь.
Милувати око (очі, зір) — бути приємним на вигляд.
II м`илувати
-ую, -уєш, недок. , перех. і без додатка.
Не завдавати шкоди кому-, чому-небудь; позбавляти неприємностей; жаліти.
|| Пробачати кому-небудь провину; прощати.
Бог (Господь) милував — кому-небудь пощастило, поталанило уникнути чогось неприємного.
Як Бог (Господь) кого милує? — як живеш (живете)?; як справи? (запитання при зустрічі).