милостивий
-а, -е, без додатка і до кого.Який виявляє милість (у 1 знач. ).
|| ірон.
|| Який свідчить про милість. Милостиве слово. Милостивий учинок.
Боже (Господи) [мій] милостивий! — уживається як вигук, що виражає здивування, захоплення, страждання і т. ін.
Милостивий пане!; Милостива пані!, заст. — уживалося як ввічливе звертання.