милість
-лості, ж. 1》 Доброзичливе, привітне ставлення до кого-небудь.
|| заст. Прихильність когось вищого становищем у суспільстві до залежного; ласка (див. ласка I 4)).
|| ірон.
|| Вияв жалості, милосердя; помилування.
Робити милість — виявляти добру волю, бажання допомогти, піти назустріч кому-небудь.
Що милість ваша — усе, чого зажадаєте.
2》 перев. мн. , заст. Дар (у 1 знач. ), пожертвування.
|| Добрий, милосердний учинок; благодіяння.
3》 заст. Любов, кохання.
Божою милістю заст. , ірон. — додаток до імператорського та ін. високопоставлених осіб титулу у важливих документах.
Ваша (твоя, його, її, їх) милість заст. — а) уживається в шанобливому звертанні підлеглої особи, а також вказівки на третю особу; б) уживається з іронією щодо кого-небудь.
Зроби милість — уживається для вираження підсиленого прохання, спонукання до якоїсь дії, вчинку.
Милості прошу (просимо) — уживається як ввічливе запрошення.
Скажіть [мені] на милість — а) виражає шанобливе прохання; б) виражає здивування, незадоволення, розгубленість.