мертвий
-а, -е.1》 Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий.
|| у знач. ім. мертвий, -вого, ч. ; мертва, -вої, ж. Мрець.
|| Про частини тіла мерця.
|| Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність).
|| перен. Надзвичайно схвильований, знесилений, стомлений (про людину).
2》 Такий, як у мерця; який нагадує мерця.
|| перен. Який не має яскравості, блиску; тьмяний, блідий (про світло, барви).
3》 перен. Позбавлений ознак життя.
|| Порожній, спустілий (про дім, вулицю тощо).
|| Позбавлений руху; завмерлий, нерухомий (про машини, механізми, предмети).
|| Взагалі про все неживе на протилежність живому.
Мертва вода — а) вода, в якій, внаслідок її хімічного складу, неможливе життя; б) (нар.-поет.) у казках – чудодійна рідина, від дії якої зростається порубане на шматки тіло.
Мертва природа — неорганічна природа.
4》 перен. Який не порушується жодним звуком; безмовний.
|| Про певний час, пору доби.
5》 перен. Відірваний, далекий від життя.
|| Який характеризується відсутністю суспільного розвитку (про певний період у житті країни, народу).
|| Не оживлений думкою, ідеєю, почуттям.
Мертва зона — а) простір навколо радіостанції-передавача, де спостерігається послаблення або повна відсутність приймання радіосигналів; б) те саме, що Мертвий простір.
Мертва комісія — оплата зафрахтованого, але не використаного місця на судні.
Мертва петля — фігура вищого пілотажу – політ замкнутою кривою у вертикальній площині.
Мертва порода — порода, в якій немає руди.
Мертва точка — а) положення механізму, за якого всі діючі частини приходять у стан короткочасної рівноваги; б) стан гострої втоми організму спортсмена під час інтенсивного фізичного навантаження.
Мертва хватка — а) хватка (у собак та інших тварин), за якої щелепи довго не можуть розімкнутися; б) дуже міцна хватка рук; в) надзвичайна наполегливість.
Мертвий капітал — а) (фін.) цінність, яка не дає доходу; б) (перен.) те, що не знаходить застосування, не дає користі.
Мертвий простір — простір, який не прострілюється фронтальним вогнем.