мерехтіти
-тить, недок. 1》 Світити тремтливо, нерівно (про світло); блимати, мигтіти.
|| Відбивати слабке, нерівне, тремтливе світло; поблискувати.
|| Сяяти тремтливим блиском (про очі).
2》 Швидко, в'юнко рухатися у чийомусь полі зору.
|| Коливатися, дрижати (про видимі випари).
|| Пробігати перед очима.
|| Яскраво вирізнятися дрібними плямами на якому-небудь тлі; рябіти.
|| Невиразно виднітися; маячити.