мах
I -у, ч. Швидкий рух у повітрі в одному напрямку й відразу ж – у протилежному; помах.
|| спорт. Елемент гімнастичних вправ.
|| Один оберт (колеса машини, крил вітряка тощо). Мах колеса.
Дати маху — помилитися в чомусь, прорахуватися.
II виг.
Уживається як присудок за знач. махати й махнути 1).
III -а, ч.
Одиниця швидкості надзвукових реактивних апаратів порівняно зі швидкістю поширення звуку у повітрі 1 М = 340 м/с.