мандатний
-а, -е.Прикм. до мандат. Мандатне посвідчення.
Мандатна комісія — виборний орган, що займається перевіркою повноважень делегатів з'їзду, конференції тощо.
Мандатна система голосування — система голосування, при якій делегат може мати декілька голосів відповідно до чисельності організації, яку вони представляють.
Мандатні території — колишні колонії Німеччини та деякі відторгнені від Османської імперії території, що їх Ліга Націй передала після Першої світової війни країнам-переможницям на основі мандата.