мамона
-и.1》 ч. У деяких давніх народів (сирійців та ін.) – бог багатства та наживи; у християнських церковних текстах – злий дух, уособлення користолюбства.
Віддатися мамоні — не зупинятися ні перед чим, коїти злочини заради власного збагачення.
Поклоніння мамоні — жадоба до наживи, зажерливість.
2》 ж. , перен. , заст. , зневажл. Жадібність, ненаситність, зажерливість.