мало
присл. 1》 У невеликій кількості; небагато.
|| У незначній мірі.
|| рідко. Недовго, нетривалий час.
|| Рідко, не часто.
|| у знач. неознач. кільк. числ. Невелика кількість кого-, чого-небудь.
|| у знач. присудк. сл.
Мало де — у небагатьох місцях.
Мало коли — не часто, зрідка.
Мало хто (кого, кому і т. ін. — нечисленні, небагато (нечисленних, небагатьох і т. ін.).
Мало що (чого, чому і т. ін.) — а) не зовсім, майже не; б) усяке, різне, багато чого.
Мало який (якого, якому і т. ін.) — нечисленні, небагато (нечисленних, небагатьох і т. ін.).
2》 Недостатньо, менше, ніж треба.
|| у знач. присудк. сл. , чого та з інфін.
|| Означає недостатню інтенсивність ознаки, вираженої прикметником.
Мало [що] не ... — трохи не ..., майже ...