майя
I невідм. , мн. Група споріднених за мовою індіанських племен, що створили в давнину високу культуру, а тепер живуть нарізно в Мексиці, Гватемалі та Гондурасі.
II -ї, ж.
1》 В індійській міфології – богиня обману.
2》 У ведичній релігії Стародавньої Індії – магічна, божественна сила, надчуттєва здатність творити чудеса.
3》 У філософії брахманізму – видимість чуттєвої різноманітності фізичних речей, ілюзія реального світу, що приховує справжню духовну сутність буття.
4》 У буддизмі – ім'я матері Будди.