магістр
рідше магістер, -тра, ч. 1》 У Стародавньому Римі – титул деяких службовців.
2》 У Візантії – високий придворний титул.
3》 У середні віки – голова духовного або рицарського ордену.
4》 У Західній Європі за середньовіччя – викладач гуманітарних наук.
5》 У дореволюційній Росії – перший учений ступінь.
6》 В деяких країнах – перший учений ступінь, що присуджується після спеціального іспиту та захисту дисертації; учений ступінь, середній між бакалавром та кандидатом (або доктором) наук; присуджується бакалаврам після додаткового курсу навчання та спеціального іспиту.
|| Людина, що має такий ступінь.
7》 В Україні – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра чи спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру.