м'яко
присл. 1》 Викликаючи відчуття податливості, гнучкості під час дотику.
|| Не твердо на дотик.
|| у знач. присудк. сл.
2》 перен. Спричиняючи приємні відчуття (для ока, слуху тощо); не різко.
|| Тихо, приглушено, ледве чутно.
|| Повільно, плавно, не стукнувшись.
3》 Поступово переходячи з однієї якості, ознаки тощо в іншу.
4》 перен. Виражаючи ласку, ніжність, сердечність; ласкаво, ніжно, сердечно.
5》 Несуворо, поблажливо.
|| У негострій, нерізкій формі.
М'яко кажучи — уживається в значенні вставного слова за бажання не говорити різких слів, не висловлювати оцінок, думок.