Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К [Л] М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
лютецій
-ю, ч. Хімічний елемент, проста речовина чкого – сріблястий рідкісноземельний метал – газовбирач в електровакуумних пристроях, складник скла, керамічних матеріалів та ін.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: лютецій


матиме такий вигляд: Що таке лютецій