люди
-ей, мн. (одн. людина, -и, ж. ).1》 Суспільні істоти, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують знаряддя праці.
|| Ці істоти у протиставленні іншим істотам.
|| звичайно з означ. Особи, що належать до певної суспільної групи, середовища.
|| з означ. Особи, об'єднані певними, характерними або спільними ознаками.
|| звичайно з числ. або означ. Певна або велика кількість осіб.
2》 Сторонні, інші особи у протиставленні суб'єктові.
|| Особи, що оточують певного суб'єкта.
|| Особи, знайомі певному суб'єктові.
|| Особи, що мають справу з певним суб'єктом.
|| Особи, з якими певний суб'єкт зв'язаний якими-небудь обов'язками (господарі, наймачі тощо).
|| Уживається у значенні узагальнення, узагальненого звертання (часто з означенням добрі).
3》 Особи, що працюють у якій-небудь галузі виробництва; працівники.
|| Особовий склад війська, жива сила (на противагу техніці).
4》 з означ. , іст. Різні категорії вільного та особисто залежного населення у феодальному суспільстві.
|| Особи, які перебували в особистій залежності від пана; кріпаки.
|| заст. Чоловіки у протиставленні жінкам.