люб'язний
I -а, -е, кому, заст. , діал. Любий.
II -а, -е.
Уважний, привітний до кого-небудь.
|| Сповнений уваги, привітності.
|| рідко. Уживається як форма ввічливого або фамільярного звертання.
|| у знач. ім. люб'язний, -ного, ч.
Будьте люб'язні — форма ввічливого прохання; звертання; будь ласка.