Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
лучник
-а, ч. 1》 іст. Воїн, озброєний луком.
|| Той, хто стріляє з лука.
|| рідко. Майстер, що виготовляє луки.
2》 Спортсмен, що займається стрільбою з лука.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: лучник


матиме такий вигляд: Що таке лучник